У липні цього року на пошту Святогірської Лаври надійшов лист від раби Божої Н. з Ужгорода, в якому вона поділилася любов’ю до проповідей намісника обителі, митрополита Арсенія, і висловила підтримку йому та братії у зв’язку з арештом владики.
Нещодавно р. Б. Н. знову написала на електронну скриньку обителі.
Публікуємо її лист повністю:
— Дорога братія Святогірської Лаври, багато закарпатських вірян з болем у серці спостерігають за подіями, які ви зараз переживаєте, і за випробовуваннями владики Арсенія. Просимо Господа допомоги вам всім. Не знаю, чи це можливо, щоб листи потрапляли до владики Арсенія, але не підтримувати його неможливо, бо він у свою чергу завжди своїми проповідями допомагав всім нам.
Можливо, у вас буде така змога передати листа. Я відправляю його вам на пошту, а також на адрес теперішнього перебування владики.
Щиро дякую вам.
Ось лист:
Дорогий наш владико Арсеній, знову пише Вам раба Божа Н. з Ужгорода.
Я не знаю, чи потраплять ці листи до Вас, але сьогодні на серці мала таку думку, що Ви завжди втішаєте нас своїм словом та проповідями (навіть тепер я знову і знову переслуховую Ваші проповіді і завжди по-новому знаходжу у них втіху і відповіді на свої життєві ситуації), і в ці важкі часи Ваших випробувань хочеться Вас підтримати молитвою, думками і словами.
Хоч я і не вмію так переконливо виражати радість, яку несе за собою істина Господа нашого, але вчора натрапила на такий вірш, який мене дуже вразив і якось дав розуміння, що усі печалі на цій землі не такі безнадійні, коли в серці Господь, і захотіла з Вами поділитися ним:
Если б я не познал тайну Богообщения,
Повторил бы теперь, что не раз говорил, —
Я на этой земле не нашёл утешения,
Знать, её не для этого Бог сотворил.
Отовсюду печаль, отовсюду томление,
И рождается в муках дитя, вопия.
О, земная юдоль, о, купель очищения,
Смертоносна без Господа горечь твоя!
Владико, простіть нас, що ми такі бездієві і по суті просто спостерігаємо за несправедливістю і беззаконням. Простіть!
Владико, дякую, що Ви бережете віру Православну. Слава Богу за Ваш світлий розум і за добре серце. У нашому краї був — і в принципі є — святий Іов Угольський, який пройшов багато випробувань в лагерях. І завжди кожен день читав акафіст святому Ніколаю. Одного разу отець Іов роздав свій пайок діткам-сиротам, які також були у лагері. І начальник розізлився на нього і сказав: «З тобою ранком розберуся!» По його наказу монаха закрили в темній кімнаті у підвалі, затопленому водою. Він не розумів, скільки часу вже пройшло, — день, два, три, — але постійно просив заступництва святого Ніколая. І в один момент заходить старший тюрьми і запитує Іова, хто він. У відповідь на питання він розповів про начальника, який хотів з ним «розібратися». Тоді прозвучало несподівано: «Виходи, він помер!».
Я також проситиму святого Ніколая про допомогу Вам, хай Божечко посилає Вам сил, кріпості і душевної радості!
Я думаю, Ви навіть не уявляєте, скільки людей хвилюються за Вас і моляться.
Не здавайтеся, владика Арсеній, будьте стійкі у своїй правді!
Так чекаю на Вашу проповідь і нові розповіді епізодів життя, де завжди на першому місці Бог, добрі справи та незламна віра.
Благословіть, владико!
З молитовною пам’яттю, Н.
Інші матеріали по кримінальній справі відносно митрополита Арсенія читайте за посиланням.
Цей запис також доступний на: Russian
Ukrainian
Русский