На усі судові засідання, на яких вирішувалося питання обрання запобіжного заходу митрополиту Арсенію, з 30 жовтня по 3 листопада 2025 р., до зали Соборного суду м. Дніпро приходили, щоб підтримати владику, віруючі. Після оголошення рішення суду не вони втішали митрополита Арсенія, а він — їх. Навіть у найважчих, здавалося б, обставинах владика Арсеній залишається пастирем добрим, який підтримує свою паству і зміцнює її в стоянні в добрі.
Пропонуємо до прочитання текстову розшифровку слова Святогірського архієрея до віруючих у залі суду. Він почав з пояснення, чому завершив свою промову на суді зі сльозами на очах.
— Це були не сльози слабкості, а сльози любові й вдячності до вас.
Господь сказав: «Радість Мою даю вам, і радості цієї у вас ніхто не відніме» (див. Ін. 15:11; 16:22). Найголовніша радість у нас — це, звичайно, Бог, Божа Матінка. Її образ ми завтра вшановуємо Казанський…
Але ще радість — це ми один для одного. Хіба це не радісно — жодна навіть проплачена людина з плакатом не вийшла, щоб на мене плюнути або сказати мені погане слово. Жодної душі в Дніпрі не знайшлося такої продажної. А підтримувати мене скільки людей приходило!
Тому, давайте… Сказано: «Господь крепость людем Своим даст. Господь благословит люди Своя миром» (Пс. 28:11). Але запам’ятайте: ключове слово тут — «Своим». «Господь крепость людем Своим даст. Господь благословит люди Своя миром». Тому будьте свої Богу, а Боженька Своїх не полишає.
Як вже Господь розсудить… Але знаєте, ці півтора року Бог давав мені сили все це перенести, тому що мільйони молитвеників було за мене. Не дарма архієрея поминають на єктеніях сугубо. Церква знає, що таке архієрейський хрест. Тому це не просто так встановлено на службах архієрея поминати привселюдно — вашими молитвами, силою вашого духу і любов’ю вашою ми, архієреї, живемо.
А Боженька сказав: «Где двое или трое собраны во имя Мое, там Я посреди них» (Мф. 18:20). Ви моя рідна Україна. Ви моя рідна паства, яка від мене не відмовлялася, а я ніколи від вас не відмовлявся.
Кращої Церкви, ніж та, до якої мене бабуся за руку привела, немає. Тримайтеся її!
Наші діди-прадіди теж пережили таке. У Церкві є приклад, як пережити гоніння, розстріли, підриви храмів, осквернення святинь і не озлобитися.
Тому ніколи не кажіть злих слів, що б не було… Як Христос колись сказав Іоанну Богослову: «Не знаєте, якого ви духу» (Лк. 9:55)?
«Господь Сил с нами, заступник наш Бог Иаковль» (Пс. 45:8). А я Яковенко, теж з роду Якова.
«Господь посилає добрих людей»
Ну що, хлопці, дівчата. Мені ще їхати і оформлятися. Знаєте, у мене ж там у в’язниці теж рідні. Ви думаєте, я від вас, рідних, поїду до чужих? Ні. Там за півтора року знаєте скільки у мене рідних? Я там сам не буду. А Боженька добрих людей… Ви знаєте, як дивляться на тих, хто з в’язниці виходять. На них кажуть: «Він тюремником був!» Але тюремниками їх наш благополучний світ зробив.
Це в миру зараз страшно жити. А у в’язниці ні. Там все зрозуміло. А в миру зараз страшно. Треба залишитися людиною.
Патріарх Павел Сербський говорив: «Не нам обирати час, в який нам народитися. Не нам обирати народ, в якому народитися. Не нам обирати країну, в якій народитися. Але в цій країні, з цим народом в цей час нам потрібно бути людьми, а не нелюдами».
Допоможи вам Бог, дівчата, хлопці.
У чому наша головна перемога
Не думайте, що сьогодні ми програли. Ні. Нічого ми не програли. Ми з Богом залишилися і з чистою совістю. Це наша головна перемога. У нас совість чиста, розумієте?
І як кажуть: «Чого ж вам Бог не допомагає?» Як же не допомагає? Ми ж залишилися з чистою совістю, залишилися Божими! У цьому Його допомога нам і є. Значить, ми для Нього свої залишилися.
Ми ж на землі усі не вічні. Кажуть: «Сьогодні мер, завтра вмер». Так що, скільки Боженька дасть нам сил жити… За весь цей час — слава Тобі, Господи! І за скорботу, і за радість!
Колись святитель Василій Великий у IV ст. сказав такі слова: «Господи, якщо поселиш мене до раю і спасеш мою душу — слава Твоєму милосердю і людинолюбству! Але, Господи, якщо засудиш мене на дно пекла — знову, Господи, слава Твоєму правосуддю!» Божому правосуддю.
Бог знає, що мені потрібно. Значить, це потрібно.
І потім — запам’ятайте: ознака істинності Церкви — її гонимість. Запам’ятайте.
Ми їздили з владикою Лукою (митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука. — Ред.) до схиархімандрита Серафима. Отець Серафим про мене сказав: «Цей навіть помирати буде — буде сміятися!»
А як я сміюся і радію перед смертю, то і помирати не страшно.
«Скорбь и болезнь обретох, и имя Господне призвах»
Спаси Господи!
Трохи важкувато… Але ви помоліться, щоб Боженька мене підтримав. І все буде добре.
Поїду до своїх хлопців (знайомих у СІЗО. — Ред.). Я вже сміявся, говорив їм: «Хлопці! Там же за мене моляться, мене звідти не відпустять!»
І найголовніше: які ви в мене хороші! Ні у кого немає такої пастви! Сьогодні мене в Дніпрі судили, але, якби судили в будь-якому іншому українському місті, великому чи маленькому, точно так само багато хто прийшов би мене підтримати! Я це знаю.
Дохлик. Нікуди не дінешся. Ну не парубок же! 57 років! Хтось стільки і не живе. А тут ще дихає і балакає. Так що слава Богу! Нічого, не дивіться, що хворий.
Знаєте, владика Аліпій (схиархієпископ Аліпій (Погребняк, 1945–2021). — Ред.) сказав такі слова: «Останнім часом ознакою обраності будуть скорботи і хвороби».
Тому… Це ж добре! «Скорбь и болезнь обретох, и имя Господне призвах» (Пс. 114:3). «Молитвами Богородицы, Спасе, спаси нас!»
«Наш Боженька — Бог любові!»
Ви думаєте, хлопцям з СБУ легко все це було? Та вони теж живі душі! Не лайтесь на них — у них така робота. Я завжди їх називав: служба Божа України. Ви вже гнів проявили, щось висказали… Ну, ми ж у прощену неділю у всіх прощення просимо? Не тільки у святих — у всього світу. А значить і у них теж. Значить, сьогодні у хлопців прощення попросіть, якщо щось гукнулося спересердя.
Хлопці, не беріть це до серця!
Наш Боженька — Бог любові! А справедливість… Знаєте: в могилі справедливості закопана любов. Але ми не справедливості в цьому світі чекаємо, а любові. А вона у нас є. І ось це найрадісніше. Ось бачите: ви хоч і плачете, але й усміхаєтеся, правда ж? Це саме хороше.
Які ви в мене гарні! Який я щасливий! Ні в кого немає такої пастви! Тільки всім побажати такої ж можна!
Але ви знаєте: це я на цьому світі владика, а на тому світі — чи владика, чи свиня дика — як Бог розсудить.
Господь за один гріх двічі не карає. Якщо тут потерпиш все, там Боженька не спросить.
Добре, хлопці та дівчата. Сбушники теж хороші. Всі хороші!
Добре.
Цей запис також доступний на: Russian
Ukrainian
Русский