Як наші гріхи впливають на стан світу? У кого потрібно вибачатися у Прощену неділю? Як можна виправити все? Про це розповів митрополит Святогірський Арсеній у проповіді перед чином прощення у Прощену неділю ввечері 17 березня 2024 р.
Ми прийшли сьогодні до храму, щоб просити прощення. У кого ж передусім просити прощення, брати і сестри? Звісно ж, у Бога. Нині ми поринаємо в євангельські слова, згадуємо Хресну жертву Христа Спасителя, Який заради життя нашого пішов на хресну смерть. Сьогодні ми згадуємо Його святі заповіді, що дають вічне життя тим, хто виконує їх, зокрема — невимогливі до нас слова Христові: «Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим» (Мф. 11:29). І ще Господь сказав: “Як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними” (Лк. 6:31). Які ці слова зрозумілі! Але ж як часто у своєму житті ми чинимо всупереч їм», — сказав владика Арсеній.
Цього дня християни у храмах просять пробачення й один в одного. Причому не тільки у тих, з ким особисто знайомі, а й у тих, кого бачать уперше, і навіть у всього світу. Чому? «Кожен з нас винен перед усім світом, бо, як кажуть святі отці: гріх людини — приманка для демонів. Біси, відчуваючи смердючу приманку гріха, виходять з пекла та отримують свободу діяти в цьому світі. Тобто гріхами своїми ми викликаємо пекло та супутні йому злобу, ненависть, непримиренність, жорстокість та всі наступні за ними гріхи… Кожен своїм гріхом. І всі біди та страждання у світі походять від дії цієї злоби бісівської», — пояснив архієрей.
Владика Арсеній також нагадав, що кожен із нас залишає своїм нащадкам «духовні гени» — гени чеснот або гріховні гени.
«Від Адама, як від забрудненого джерела, з’являлися нові й нові покоління людей, які заражені гріхом і набувають нових гріхів… Адам згрішив гріхом відступу від послуху. І за цим, як по ланцюжку, настали інші спокуси та втрати інших чеснот», — сказав архієрей.
«Часто один гріх спричиняє другий, третій, четвертий, п’ятий, десятий… — продовжив владика Арсеній. — І ми не помічаємо, як із чистих, непорочних немовлят до старості перетворюємося на людей, про яких можна сказати — у гріхах розбагатіли. Але не лише наші душі гублять наші гріхи — вони передаються нашим дітям та онукам. Як передаються зовнішні риси обличчя, звички, тембр голосу, так само на генетичному рівні від батьків нащадкам передаються і чесноти або гріховні пристрасті».
За його словами, виправляючи себе, ми можемо не лише залишити дітям добрі «духовні гени», а й вплинути на стан світу. «Ми винні у бідах та стражданнях людей на землі. Але ми можемо виправити все! Чим? Своїм покаянням, початок якого не поклав у раю Адам. Простими словами: “Пробач мені, милосердний Господи!” — він ще в раю міг би примиритися з Богом, але не зробив цього. Ми можемо виправити Адамову помилку. Ми можемо виправити ту спадщину, яка передалася нам від батьків і матерів, дідів та прадідів, — цю хворобу гріха всередині нас. І через це виправлення самих себе і, відповідно, зміну генів прийдешніх поколінь ми можемо виправити все зло в цьому світі», — пояснив митрополит.
«Уявіть: якщо на приманку гріха пекло виходить у світ і чинить у ньому зло, — продовжив владика Арсеній, — то якщо ми, брати і сестри, почнемо творити чесноти — пахощі наших чеснот піднімуться до небес, і зійде небесне воїнство на землю, щоб гнати зло та життя наше зробити щасливим у Бозі…»
Також намісник Лаври нагадав про важливість та значення посту. «Багато хто може сказати в наш час: “Та краще м’ясо їсти, а людей не їсти!” Хто їсть м’ясо в піст, той і людей їстиме, — зазначив архієрей. — Тому що піст — це найпростіше, на що благословляє нас любляча Мати-Церква. Церква просить про найпростіше: “Утримай свій шлунок, своє грубе фізичне єство. Не утримуйся від їжі зовсім, просто зміни рід їжі. І нехай цей твій піст буде зовнішнім вираженням твого внутрішнього покаяння та почуття провини перед Богом”. … Якщо ми не навчимося керувати шлунком своїм, то як ми можемо керувати серцем своїм, розумом своїм та душею своєю? Як ми можемо змінити в собі вище, духовне, якщо не можемо простого, плотського у собі змінити?»
Митрополит Арсеній підкреслив, що тілесна стриманість має бути пов’язана з духовною роботою — з покаянням. Він також нагадав слова Христові про те, що велика радість буває на небесах за одного грішника, який кається (див. Лк. 15:4–10). «Уявляєте? Через одиного грішника, що кається, велика радість на небесах. А чому? Та тому, що через цього грішника, який кається, через його виправлення, повернення до Бога Господь має змогу діяти в цьому світі Своєю благодаттю. Не тільки ту людину відвідуючи, але — й увесь світ, що лежить у гріху. Тому, дай Боже, кожному з нас бути причиною радості на небесах і Бога, і Божої Матері, і ангельських сил безплотних, і всіх святих!» — побажав намісник Лаври.
«Знаючи свої гріхи, намагатимемося виправляти їх — і постом, і молитвою, і щирим покаянням. Й уявіть: якщо сьогодні душа засвітиться іскоркою благочестя, щирості перед Богом і покаяння перед Богом, а разом із нею друга, третя душа… — то темрява цього світу просвітліє! І Бог житиме серед нас, і ми будемо дітьми Божими», — завершив митрополит Арсеній.
Цей запис також доступний на: Russian
Ukrainian
Русский