Важко знайти більш авторитетну та шановану людину на всьому Донбасі, ніж владика Арсеній. Про це написав керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) в своєму слові на захист намісника Святогірської Лаври митрополита Арсенія, опублікованому 27 квітня на порталі pravlife.org.
Керуючий справами УПЦ закликав вірних посилити молитви за всіх ієрархів, священників і мирян Української Православної Церкви, які зазнають переслідувань.
— Ось ми слідом за нашим Господом входимо до Єрусалиму і так само, слідом за Ним, входимо у Страсну седмицю, — написав митрополит Антоній. — Вкотре на думку приходять слова преподобного Варсонофія Оптинського, передані його духовним сином — преподобним Никоном: «“Ось, ми йдемо до Єрусалима, і Син Людський виданий буде… і знущатимуться над Ним… і битимуть Його, і обплюють Його…ˮ — ось ступені сходження в Горній Єрусалим: їх треба пройти. На якій ступені знаходимося ми?»
Це говорилося напередодні кривавого більшовицького перевороту та найжорстокіших гонінь на Церкву.
І ось уже в наш, здавалося б, зовсім не безбожний час своєю хресною дорогою йде багато вірних Української Православної Церкви: від мирян до архієреїв.
Зараз піддано тюремним узам й ув’язненню митрополита Святогірського Арсенія. І не колись, а саме у ці дні, коли Церква нагадує віруючим про Страсті Господні.
Напевно, без перебільшення буде сказано, що в моральному відношенні важко знайти більш авторитетну та шановану людину на всьому Донбасі, ніж владика Арсеній. Саме завдяки його старанням та праці відновлено з руїн Святогірський монастир, який набув статусу Лаври. Кому пощастило побувати в Лаврі, той на власні очі побачив справжню красу богослужіння, суворість і водночас — делікатність та любов до себе братії обителі. А що вже говорити про ситуацію після 2014 року, коли Святогірська Лавра стала єдиним притулком для тисячі людей, які в одну мить стали не лише бездомними, а й без коштів навіть на шматок хліба. Протягом десяти років тут цілими сім’ями і жили, і народжували, і вчилися, і вмирали. І за все це — не слова подяки, а арешт…
На жаль, це лише один з епізодів сьогоднішньої реальності Української Православної Церкви.
Проте таке нас не лякає. Немає більшої честі для християнина, ніж постраждати разом із Христом, піти Його шляхом і співрозп’ятись Йому.
Нині ми всі під загрозою, але, як і за давніх часів великих гонінь, не одні: з нами Стражденний Господь іта всі мученики від початку віку. З нами молитва усієї Церкви.
Тому в ці скорботні дні закликаю всіх вірних нашої Церкви посилити молитви один за одного та за тих братів наших, які зазнають переслідувань. Хай Господь дасть сили вистояти та укріпитися у Христі, гідно перенести всі випробування.
«Гряде Господь на вільні страждання заради нашого спасіння, Христос, істинний Бог наш, — молитвами Пречистої Своєї Матері, святих, славних і всехвальних Апостолів, святих праведних богоотців Іоакима та Анни, і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Милосердний і Чоловіколюбець» (слова відпусту в перші три дні Страсної седмиці).
Джерело: pravlife.org
Інші матеріали по кримінальній справі відносно митрополита Арсенія читайте за посиланням.
Цей запис також доступний на: Russian
Ukrainian
Русский