21 травня — день пам’яті святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова і преподобного Арсенія Великого — у Свято-Успенській Святогірській Лаврі завжди відзначався урочисто та по-особливому тепло.
З часів створення скиту на честь преподобного Арсенія Великого у 1850-х це престольне свято Успенської Святогірської пустині. Водночас це був день тезоіменитства тодішнього настоятеля архімандрита Арсенія (Митрофанова), а нині — його духовного наступника, намісника Свято-Успенської Святогірської Лаври митрополита Арсенія (Яковенко), який завжди в цей день очолював Божественну літургію і приймав вітання від своїх духовних чад та численної пастви.
Цього року вперше за 29 років намісництва митрополита Арсенія у Святих Горах день його тезоіменитства відзначався у Святогірській Лаврі без владики.
«Усяке добре дерево плоди добрі приносить, а погане дерево плоди погані приносить. Не може дерево добре приносити плоди погані, ні дерево погане приносити плоди добрі. Всяке дерево, що не дає плоду доброго, зрубують і кидають у вогонь. Отож по їхніх плодах пізнаєте їх» (Мф. 7:17–20).
Які ж плоди діяльності митрополита Святогірського Арсенія? Майже 30 років владика невтомно трудився на ниві служіння Богу, Церкві та своїй численній пастві.
27 грудня 1994 р. Священний Синод УПЦ призначив насельника Свято-Успенського Святогірського монастиря 26-річного ієромонаха Арсенія (Яковенко) намісником цієї древньої обителі, яка тільки-но почала своє відновлення після 70 років розрухи. Далі тривали довгі труди з відродження напівзруйнованого монастиря. Обитель повстала у всій колишній величі та здобула почесний титул Лаври — тим самим монастир було визнано духовним православним центром Донецького краю та всього Сходу України.
Завдяки невтомній діяльності намісника було утворено та облаштовано 6 лаврських скитів та 2 подвір’я у Донецькій та Луганській областях. Загальна кількість лаврських храмів і каплиць на початок 2022 р. становила 21. Кількість насельників обителі за роки намісництва владики Арсенія зросла з 20 осіб до 120-ти. Крім того, у створених в селах Богородичне та Адамівка лаврських скитах подвизається близько 50 сестер, які побажали вести чернече життя поблизу Лаври.
Весь уклад монастиря підпорядкований молитві. Вірні стали відчувати тут близькість неба. Як результат, кількість паломників, які відвідують обитель на престольні свята, у дні пам’яті Святогірської ікони Божої Матері та преподобного Іоанна Затворника почала сягати тисячі, а то й десятки тисяч людей. Приїжджали вони з усіх регіонів України та з-за кордону, несучи звідси кожен додому в серці вже невмирущу любов до Святих Гір.
Разом з відродженням колишньої слави Святогірської обителі, зростанням її духовного впливу владика Арсеній разом з братією розвивають соціальне служіння обителі. Насамперед було приділено увагу духовно-моральному вихованню молодого покоління.
Святогірська Лавра власним коштом і власними зусиллями створює для цього матеріальну базу в навколишніх селах: у Богородичному, Долині, Адамівці, Микільському ремонтуються будівлі шкіл, відкриваються недільні школи, творчі гуртки. Владика Арсеній домагається відкриття у с. Микільському Слов’янського району початкової школи, яка була закрита як безперспективна. Лавра відроджує школу і бере на себе усі витрати з її утримання. При школі було також створено подвір’я на честь Володимирської ікони Божої Матері.
Матеріальну допомогу та сприяння духовно-моральному розвитку дітей владика Арсеній та братія Лаври також постійно надають двом школам м. Святогірська — загальноосвітній та «Лісовій» школі-інтернату, а також санаторно-оздоровчому центру соціальної реабілітації для дітей-сиріт зі школою-інтернатом «Смарагдове місто».
Плоди трудів намісника та лаврської братії з опікування дітей та молоді знайшли відображення у теплих подячних листах на ім’я владики Арсенія від керівників дитячих установ та «Фонду захисту дітей-інвалідів та інвалідів дитинства» (м. Ізюм). Ось тільки деякі з них:
Діяльність митрополита Арсенія з відновлення храмів та корпусів стародавнього Успенського Святогірського монастиря та внесок у духовно-моральне виховання молодого покоління не залишилися непоміченими й органами місцевого самоврядування м. Святогірська, які неодноразово висловлювали вдячність наміснику Лаври. У 2015 р. міська рада присвоїла йому звання «Почесний громадянин м. Святогірська».
У 2014 р., коли на Донбасі почалася війна, з благословення владики Арсенія Святогірська Лавра прочинила свої ворота для постраждалих жителів краю. До 1000 біженців отримали притулок у Лаврі, частина з них залишалася на її повному утриманні протягом кількох років. У перші місяці війни, коли в маленьке курортне містечко Святогірськ прибуло понад 30 тисяч біженців, у самій Лаврі щодня отримували харчування до 5 тисяч людей, також обитель передавала продукти у місця розміщення біженців у самому місті. Багато хто з тих, для кого Лавра стала другою домівкою, знайшли себе у різних послухах в обителі, почали ходити до храму, долучаючись до християнського життя. Діти біженців зросли в обителі, тут вони навчалися, тут входили у доросле життя доброчесними людьми.
У Лаврі було створено умови для творчого розвитку дітей біженців. Так, будучи знавцем та шанувальником української народної творчості, владика Арсеній організував навчання їх фольклорному співу. Для цього були залучені фахівці з Харкова. Близько 60-ти дітей різного віку ввійшли у склад трьох дитячих фольклорних співочих колективів.
Багато років у дні різдвяних свят в Лаврі проводять організований владикою Арсенієм різдвяний фестиваль колядок, який збирає вокальні колективи з різних регіонів України. Для багатьох хорів участь у фестивалі стала традицією. З кожним роком учасників ставало дедалі більше, тож у 2022 р. фестиваль перетворився на Співочий собор, який зібрав 557 вокалістів у складі 37-ми співочих колективів.
Кожен фестиваль залишав глибокий слід у душах учасників, і вони, незважаючи на усі складнощі воєнного часу, щороку прагнули потрапити у творчу атмосферу різдвяного фестивалю у Святих Горах. Учасники фестивалю дякували владиці Арсенію за організацію такого дійства, на якому як ніде розкривається душа українського народу. Як висловилася керівниця народного хору «Надія» із м. Золоте Сєвєродонецького району Луганської області Лілія Кунченко у 2022 р.: «Як тільки ми приїжджаємо від Вас, зі Святогір’я, до себе в Золоте, то одразу починаємо готуватися до наступного візиту до Вас, бо це для нас справжнє свято. Цілий рік ми відчуваємо Вашу підтримку…».
І навіть надважкі випробування, які випали на долю намісника і всіх насельників обителі навесні та влітку 2022 р., не змогли порушити традицію проведення у стінах Лаври різдвяного фестивалю. Під час Співочого собору, що відбувся у 2023 р., наставник хору Свято-Микільського храму с. Барвінкове ієрей Мстислав Романчак звернувся до владики Арсенія з такими пронизливими словами: «У цей страшний безумний час Ви являєтесь світильником для всіх нас, світильником є і братія. Для нас дуже важливо було приїхати, поздоровити Вас, підтримати Вас і братію після того жаху, який ви пережили. Хай Господь збереже Лавру, нехай у Вас буде можливість молитися спокійно, проповідувати Євангеліє, надалі являти своїм життям приклад не тільки мешканцям Святогірська, але і всій Україні».
Не можна не сказати про життя Лаври у 2022 р., коли обитель зазнавала обстрілів. Наближення лінії фронту визначило на кілька місяців життя усіх насельників обителі та біженців.
У ті важкі дні владика Арсеній став для всіх прикладом подолання усіх випробувань, що спіткали обитель. У Лаврі ні на день не припинялися уставні богослужіння, відповідно до обставин наскільки можливо були налагоджені побутові умови для тих, хто живе в Лаврі. Більше того, для дітей шкільного віку за допомогою евакуйованих до Лаври вчителів шкіл Святогірська та Богородичного були організовані заняття — залишаючись у підвальних приміщеннях, хлопці і дівчата готувалися до нового навчального року. Щойно припинилися артилерійські обстріли, як навчальний процес було організовано у класах, облаштованих в готельному корпусі № 9. І зараз тут тривають заняття школярів при лаврському навчально-консультаційному пункті.
Нині у Лаврі проживають близько 200 людей, які через військові дії були позбавлені своїх домівок. Незважаючи на пошкодження будівель самої обителі, отримані під час обстрілів у 2022 р., та руйнування частини скитів і подвір’я зі школою у с. Микільському, митрополит Арсеній з братією Лаври продовжують надавати гуманітарну допомогу нужденним жителям навколишніх населених пунктів Святогірської ОТГ.
Ще одним плодом діяльності владики Арсенія стало об’єднання зусиль Церкви та представників гуманітарної науки у галузі дослідження історичного минулого Святих Гір, церковних старожитностей та пам’яток культурної спадщини Святогір’я. Було сформовано фонд унікальних речових матеріалів, рукописів і друкованих видань, фотодокументів минулих століть, які стали базою для створення лаврського музею. Експозиційні зали відкрилися для відвідувачів у 2010 р. Незабаром у стінах Лаври почали проходити тематичні семінари працівників культури. Особиста участь владики Арсенія в організації цих заходів була відзначена листами подяки. Ось один з них:
Завдяки організованій митрополитом Арсенієм роботі з пошуку й обробки архівних та інших матеріалів побачили світ нові видання Лаври, розвинулася співпраця обителі з науковими установами, аж до створення спільних проєктів. Необхідність осмислення та публічного представлення результатів цих наукових досліджень спонукала митрополита Арсенія у 2019 р. виступити з ініціативою організації на базі Святогірської Лаври щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Святогірські читання». Загалом відбулося три такі конференції. Їхні матеріали публікувалися у заснованому 2018 року лаврському альманасі «Святогірський літописець». Редакційну раду цього видання очолив сам владика Арсеній. Також до ради увійшли три доктори історичних наук, доктор філологічних наук, три кандидати історичних наук. Про рівень видання можна зробити висновок з глибини досліджень і кількості архівних документів XVI–XX століть, які були у ньому опубліковані. Альманах зареєстровано в Міністерстві юстиції України.
Однак найпомітнішим плодом архіпастирської діяльності митрополита Арсенія є його проповіді, сповнені любові до своєї пастви та мудрості. Його проповіді слухають у храмах обителі затамувавши подих. Хто не має можливості очно послухати владику, чекають на публікацію відеозапису чергової його проповіді в мережі Інтернет — і ці записи збирають десятки і сотні тисяч переглядів, не залишаючи байдужими людей, які живуть у різних кінцях світу.
У ці важкі дні вся братія Свято-Успенської Святогірської Лаври, сестри скиту на честь ікони Божої Матері «Усіх скорботних Радість» у с. Богородичне та Свято-Іоаннівського скиту у с. Адамівка, трудники обителі й біженці, які проживають у Лаврі, постійно моляться за ув’язненого намісника. Не маючи цього року можливості особисто привітати улюбленого владику з його днем тезоіменитства, вони передають йому свої щирі вітання через адвокатів.
Бажаємо митрополиту Арсенію міцності духовних і тілесних сил, допомоги Божої у перенесенні всіх випробувань та якнайшвидшого повернення у любу його серцю Святогірську обитель.
Цей запис також доступний на: Russian
Ukrainian
Русский