З давніх давен святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, Чудотворець шанується як небесний покровитель Святогірського монастиря. У XVI ст. на стовпі в печерах обителі дивним чином явилася ікона святителя Миколая. Цей чудотворний образ дуже шанувався в народі. У документах XVII ст. зустрічаємо найменування монастиря як обителі Пречистої Богородиці та Миколая Чудотворця Святогірського. Нині на місці явлення ікони влаштовано церкву на честь Різдва святого Іоанна Предтечі, доля образа після закриття монастиря в 1922 р. не відома.
Щорічно дні святого Миколая Чудотворця відзначають у Святих Горах з особливою урочистістю. Цього року свято було затьмарене відсутністю намісника обителі митрополита Святогірського Арсенія, 25 квітня поміщеного в СІЗО в м. Дніпро. Братія Лаври молитовно вшанувала угодника Божого, який свого часу також зазнав кайданів, святителя Миколая Чудотворця, звершивши Літургії у двох храмах — Успенському соборі, де спершу після полуношниці було відправлено водосвятний молебень з акафістом святителю Миколаю, та в Микільській церкві на скелі.
Нинішню своєрідну «візитну картку» обителі — Микільський храм на скелі було зведено наприкінці XVII ст. на місці печерної Успенської церкви. Після того, як обвалилася частина скелі, тогочасні умільці змогли прибудувати до збереженого вівтаря нову церкву. Храм настільки вписався в обриси скелі, що у народі ходила легенда про його нерукотворне походження.
Ця церква була пограбована в 1920-ті рр. і сильно постраждала від обстрілів у 1941–1943 рр. Однак трудами й молитвами намісника монастиря архімандрита (нині митрополита) Арсенія з братією будівля храму, що перебувала в аварійному стані, була відремонтована і зажила згідно зі своїм призначенням.
30 років тому, 21 травня 1994 р., у церкві було звершено першу після десятиліть запустіння Божественну літургію. З 20 травня 1996 р. богослужіння стали звершувати в цьому храмі регулярно. А з 5 травня 1997 р. тут у теплий період року щодня читають акафіст святителю Миколаю.
У 1990-ті – на початку 2000-х монастирським коштом було відремонтовано фасади й проведено внутрішній ремонт церкви, відновлено дзвіницю, у храмі встановили нові престол, іконостас із писаними іконами, кіоти тощо. Також облагодили територію навколо церкви.
У 2019 р., з нагоди 25-річчя відновлення богослужіння в старовинній Микільській церкві (до речі, найстарішій з наземних храмів Лаври), владика Арсеній знову ініціював початок реставраційних робіт, які тривали два роки. Храм прикрасився новим різьбленим іконостасом, у церкві було влаштовано нову кам’яну підлогу. Стіни храму всередині та фасади знову поштукатурили й пофарбували. Також було відреставровано глави Миколаївської церкви: прогнилі дерев’яні конструкції замінили новими, зверху глави покрили міддю. Всі роботи були проведені монастирським коштом.
Під час активних військових дій навесні та влітку 2022 р., коли Свята Скеля зазнала обстрілів, храм Миколая Чудотворця дивом не постраждав, хоча снаряди розривалися за лічені метри від нього. Про це, зокрема, розповів владика Арсеній в у свято перенесення мощей святителя Миколая минулого року. Тоді ж він розповів і про ще два дива: про випадок, що стався з мамою доглядача Микільської церкви, та про диво, що мало місце в цьому храмі й поклало початок одній з лаврських традицій.
Пропонуємо також архівний відеозапис проповіді владики Арсенія, яку він виголосив на це свято у 2021 р.:
Фотоальбом на 
Цей запис також доступний на: Russian
Ukrainian
Русский