За усталеною доброю традицією напередодні Покрови Пресвятої Богородиці у Свято-Успенській Святогірській Лаврі протягом трьох днів щодня служиться молебень з акафістом Божій Матері.
Ось і цього року 11 жовтня, після читання ранкових молитов та полуношниці, братія обителі соборно відслужила перед чудотворною Святогірською іконою Пресвятої Богородиці параклис — особливий молебний спів Цариці Небесній з каноном та акафістом на розспів. Наприкінці богослужіння було помазання єлеєм від лампади, що висить перед чудотворним образом.
У суботу вранці буде відслужено молебень з акафістом Успінню Божої Матері. А в неділю, під час малої вечірні, буде прочитано акафіст Пресвятій Владичиці Богородиці «Всечесній Ігумені чернечих обителей». Молебний спів підноситиметься перед іконою Цариці Небесної «Ігуменя Святих Гір»*.
За традицією, протягом цих трьох днів уся братія монастиря триматиме суворий піст, а в саме свято Покрови причаститься Святих Христових Таїн. До того ж закликаються і паломники Святогірської обителі.
Традиція ця була покладена у 1990-ті роки. За словами митрополита Арсенія, сугуба духовна підготовка до свята необхідна, щоб «догодити Божій Матері, Безперестанній за нас Молитвениці, Заступниці Старанної роду християнського». «Цим малим подвигом ми готуємо себе до участі в найбільшому таїнстві Церкви — до прийняття Святих Христових Таїн. Ми причащаємося у свято Цариці Небесної, щоб через це Божій Матері догодити, бути ближче до Неї, щоб випрохати у Її люблячого материнського серця прощення та молитовне заступництво за нас, грішних», — сказав намісник Лаври в одній зі своїх проповідей.
Нагадаємо, що Покрова Пресвятої Богородиці — одне з престольних свят Святогірської Лаври. На честь Покрови освячено лаврську надбрамну церкву.
* Основою для цього іконописного образу стала подія з житія преподобного Германа, архімандрита Святогірського (†1890). Коли святого Германа тільки поставили настоятелем обителі, він впав у смуток, вважаючи, що не зможе понести цей тяжкий послух.
У монастирі тоді подвизалися сотні ченців, щодня обитель відвідувало до трьох тисяч паломників, яких треба було покоїти і годувати, сповідувати, вислуховувати їхні духовні потреби, даючи поради… У свята сюди з’їжджалося так багато паломників, що лише причасників було по 15–20 тисяч осіб. А ще крім цього — величезне монастирське господарство.
Отець Герман вирішив, що не впорається зі своїми новими обов’язками, та задумав відмовитися від ігуменства.
І ось одного разу йому уві сні явилася Богородиця у супроводі святителя Миколая Чудотворця та небесного покровителя отця Германа — святителя Германа, патріарха Константинопольського. Цариця Небесна, показуючи настоятелю невелику тростину, що була у Неї в руках, сказала: «Що сумуєш? Не ти керуватимеш обителлю, а Я: ти в руках Моїх будеш як ця тростина!»
З того часу у Святогірській обителі Пресвяту Богородицю шанують як свою Ігуменю. Крім написання ікони, також на згадку про цю подію на монастирській площі встановлено пам’ятник Божій Матері «Ігуменя Святих Гір».
Цей запис також доступний на: Russian
Ukrainian
Русский