Що потрібно для того, щоб за нас молилася Божа Матір? Що вказує на Її любов до нас? Про це розповів митрополит Святогірський Арсеній у свято Різдва Пресвятої Богородиці, 21 вересня 2007 р. Пропонуємо до прочитання цю архівну проповідь.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Господь і Бог наш Іісус Христос, спасаючи рід людський і готуючись прийняти на Себе людську плоть, спочатку приготував місце для Свого втілення. Як цар, збираючись відвідати те чи інше місто, спочатку готує там собі місце для вселення, і це місце вирізняється пишністю, багатством, розкішшю, так само і Господь Іісус Христос обрав для Свого втілення утробу Пречистої Діви Марії, Різдво Якої нині святкує Свята Церква.
Різдво Христове, Різдво Божої Матері, Різдво Іоанна Предтечі — є усього лише три свята різдва. Святкуючи їх, Свята Церква цим ніби звертає нашу увагу, що нині народжений або народжена і саме народження має велике значення в ділі спасіння роду людського.
Кілька тисячоліть довелося чекати роду людському того моменту, коли з’явилася на землі Пречиста Богородиця, Яку як найчистіший непорочний сосуд Господь обрав для Свого втілення, виткавши з Її пречистої плоті Свою плоть як Боголюдини.
***
Зворушливу розповідь зберегла в переданні Свята Православна Церква про події, пов’язані з Різдвом Божої Матері.
Народилася Вона від святої, возлюбленої Богом пари Іоакима та Анни. Іоаким походив з хоч і збіднілого, але царського роду — роду царя Давида. Анна походила з роду первосвященика Аарона, з коліна Левіїна. Її батько був священиком Єрусалимського храму Матфан. У Матфана було три дочки: Марія, Совія і Анна. Анна, майбутня мати Божої Матері, була наймолодшою.
Як говорить передання і церковна історія, від найстаршої сестри Анни Марії народилася одна з прославлених Церквою жон-мироносиць Саломія. Друга сестра, Совія, дала світові Єлисавету, майбутню матір Іоанна Предтечі. І третя, наймолодша, дочка Анна вийшла заміж за Іоакима в місто Назарет. 50 років прожили вони в шлюбі і до старості не мали втіхи у вигляді дитяти.
В ізраїльському народі, який чекав на прихід Месії і пам’ятав пророцтво, що «Сім’я жінки зітре главу змія» (див. Бут. 3:15), дивилися на дітонародження як на особливе благовоління Боже до тієї чи іншої сім’ї. Недарма говорилося, що жінка спасається дітонародженням. А на ті сім’ї, в яких дітей не було, дивилися як на полишених Богом, думаючи, що у них є якісь затаєні гріхи, за які Господь не дає їм потомство.
І ось Іоаким і Анна, проживши 50 років у шлюбі, вже постарівши, не мали дітей. Але вони мали великий скарб чесноти в очах Божих. Вони були смиренні, слухняні волі Божій. Не від простих, а від святих батьків народилася «Ро́ждшая всех святы́х Святе́йшее Сло́во» (з акафісту Божій Матері. — Ред.). Вони часто ходили до храму Божого, у свята від свого достатку відокремлювали дві частини, одну віддаючи на храм, другу ж роздаючи бідним. Іоаким і Анна були сповнені чеснот, творили добро там, де тільки могли. У своїй же скорботі про бездітність вони не нарікали на Бога, а молилися Богу, просячи Його допомоги. Вони пам’ятали про чудо, що сталося з Авраамом і Саррою, які в літньому віці народили сина Ісаака і успадкували пророцтво. Вони пам’ятали, що Господь навіть безплідну старицю може створити плідною, і молилися Богу, щоб бути почутими та мати радість називатися батьками.
І ось в одне зі свят Іоаким за звичаєм прийшов помолитися Богу в храм Єрусалимський. Але один зі священиків, коли Іоаким підійшов до нього з жертвою, сказав: «Не гідно приймати від тебе жертву Богу Ізраїлевому. Господь не дав тобі дітей, а значить у тебе є якісь затаєні гріхи, в яких ти не хочеш каятися, тому не можу прийняти твою жертву». Та ще й іудей з Рувимова коліна, що стояв позаду, сказав: «Що ти стаєш переді мною?! Я маю дітей, я маю благословення Боже. А ти не маєш дітей, не маєш благословення, а хочеш принести жертву Богу Ізраїлевому поперед мене!».
Іоаким, принижений, весь у сльозах замість радості святкового дня вийшов із храму. Від великої скорботи він не став і додому вертатися, а пішов у пустелю, де паслися його стада. Там, наклавши на себе 40-денний піст, під час якого не їв навіть хліба, він зі сльозами молився Богу про прощення гріхів, якщо такі у нього є, і про дарування йому дитини.
До праведної Анни дійшла звістка, що її чоловік був принижений в храмі Єрусалимському. І вона плакала: «Про що мені більше за все сумувати?.. Я найнещасніша з усіх жінок. Я Богом відкинута, я людьми принижена… Я без дитини, хоча і називаюся дружиною, а ще й чоловіком покинута!». Служниця Анни Юдиф намагалася втішити її, але хто може втішити ту скорботу, яка глибша за море?
У невтішній скорботі Анна вийшла в сад. І, молячись Богу, просячи Його невимовної милості, просячи у Бога чуда, з дерзновінням праведниці, вона підвела очі свої вгору і побачила на гілках дерева гніздо з пташенятами. Ще більша скорбота вразила її серце. «Господи! Я навіть зі скотами і з птахами не можу зрівнятися, бо вони приносять Тобі плід і плекають своїх дітей. Із землею не можу зрівнятися, бо і земля приносить Тобі плід!» — волала вона у великій скорботі.
Плакав, сумував і молився й Іоаким.
І ось Іоакиму в пустелі явився ангел, сповіщаючи йому про те, що Господь почув його молитву і дарує йому Дочку, ім’я Якої буде прославлене в роді людському. За церковним переданням, це був Архангел Гавриїл, який згодом служив Божій Матері в храмі Єрусалимському. Він явився і Анні. Втішаючи її, Архангел сказав: «Анно! Молитва твоя почута Богом, зітхання твої пройшли небеса і дійшли до престолу Вседержителя. У тебе народиться Дочка, і ти назвеш її Марією, й у Ній благословляться усі племена земні».
Іоакиму ж ангел сказав: «На знак того, що моє явлення істинне й істинні мої слова, поспішай до Єрусалиму. Там біля Золотих воріт зустрінеш свою дружину Анну».
Анна ж після ангелового благовіщення поспішила з подячними молитвами до храму Єрусалимського. Поспішив туди і Йоаким. І ось вони зустрілися у великій радості біля Золотих воріт, які вели до храму Божого.
І старець і стариця зі сльозами дякували Богові, ще не маючи самого виконання пророцтва, але глибокою вірою вірячи, що неложні слова Господні.
Незабаром Анна зачала, і через належний час народила Дочку, Яку назвали, за словом ангела, Марія.
Іоаким і Анна плекали й любили свою Дочку не тільки як довгоочікувану дитину, вимолену у Бога: пам`ятаючи пророцтво, вони дивилися на Неї як на свою Госпожу і намагалися служити Їй. Приклад їхнього благочестивого життя відбився на чистій душі немовляти, Божої Матері.
Перед народженням Божої Матері Анна дала обітницю, що присвятить Дочку служінню Богові. У три роки Діва Марія була за обітницею відведена батьками до храму Єрусалимського і сама, відірвавшись від них, піднялася по сходах храму.
Іоаким після цього прожив недовго: всього лише кілька років. Овдовівши, Анна оселилася поруч з Дочкою, біля храму Єрусалимського, служачи Богу і своєю материнською любов’ю, своїм материнським прикладом і настановами виховуючи свою Пречисту Дочку, Яка згодом буде як пречистий храм уготована для втілення Бога Слова.
Через два роки після смерті Іоакима померла і Анна, залишивши Божу Матір ще в юному віці круглою сиротою. І Діва Марія мала покровом Своїм благодать Божу і Отця Небесного наставником й вихователем.
***
Ми в цей день, брати і сестри, святкуємо Різдво Божої Матері.
Кожен з нас святкує свій день народження, запрошуючи гостей, приймаючи від них подарунки, гості намагаються всіляко зробити йому приємне, заради дня народження накривають трапезу. Ось і цього дня, брати і сестри, ми створили божественну трапезу в цьому храмі, причасниками якої багато хто з вас зараз стане, причастившись Тіла і Крові Сина Божого, Який втілився від Пречистої Діви Марії.
Сьогодні ми прийшли на день народження Божої Матері, принесли Їй молитви, як Її діти намагаємося зробити Їй приємне. Адже уявіть: народилася Та, Яка послугувала великим утішанням для багатьох мільйонів християн, що жили в цьому світі! Скільки людей зверталося і звертається до Божої Матері в цю хвилину і повсякчасно! В будь-який час дня і ночі несуться туди, в горній Єрусалим, у Небесне Царство, молитви до Цариці Небесної! Скільки скорботи, скільки сліз, скільки болю сердечного, скільки прохань про зцілення хвороби несуться туди, до Пречистої Матері Божої і Матері всього роду християнського! Скільки чує і бачить Вона бід і скорбот, скільком Вона витерла сльози, скількох утішила, скількох зцілила, скількох напоумила і наставила!
Багато з нас, хто тут стоїть, можуть похвалитися тим чи іншим милосердям Божої Матері, явленим нам після того, як ми просили Царицю Небесну. Божа Матір сама проповідує нам про Своє милосердя і любов до роду людського, який Бога залишив, забув, але його не залишила Божа Матір і Бог не залишив. Вона проповідує Своїм чудотворним образом — подивіться, скільки на ньому підвісок! Скільки люди принесли найдорожчого, що у них було, в подяку Божій Матері! Принесли до чудотворного образу Божої Матері як до Неї самої, підносячи перед іконою молитви до Цариці Небесної. А Богородиця завжди чує молитви і виконує їх у міру нашої користі.
***
Постараємося сьогодні, брати і сестри, свої душі заохотити до Цариці Небесної як діти, що люблять Її. Постарайтеся зробити ті справи, які були б угодні Божій Матері. Постарайтеся сьогодні смиритися так, як Вона смирялася. Постарайтеся сьогодні з увагою, ретельністю помолитися, як молилася Вона в храмі Єрусалимському і понині молиться за рід людський біля престолу Вседержителя. Постарайтеся звершити справи Божої правди, виправити хоч один гріх сповіддю, відстати хоч від одного гріха, до якого ми так звикли і якого так не можемо позбавитися в цьому житті, — як від справи, яка б образила Божу Матір в цей день, у свято Її Різдва. З живим серцем притікайте сьогодні до чудотворного образу Божої Матері. Вітайте Її з днем Її Різдва не тільки словесно — справами своїми, життям своїм втішайте Її. Як земна мати кожна радіє доброму слову, добрій справі свого чада, так і Божа Матір, Небесна наша Матір, радіє кожному нашому слову, кожній нашій справі добрій.
Адже недарма святі отці кажуть, що якщо людині тричі за день сказали «Спаси Господи» — за ту людину починає молитися Божа Матір. Але ж для того, щоб нам сказали «Спаси Господи», необхідно зробити щось добре, послужити Богу і ближньому своєму. І тоді ми не тільки почуємо слова подяки від людей, але і будемо почуті Божою Матір’ю, і Вона з втіхою, з радістю буде молитися за нас грішних.
***
Сьогодні великий день. Наш народ ласкаво прозвав його Другою Пречистою, називаючи Першою Пречистою свято Успіння Божої Матері і Третьою Пречистою — день Її Покрову.
Друга Пречиста — так просто, ласкаво, по-дитячому назвав наш народ це свято. Божа Матір особливо полюбила наш народ, і народ платив і платить Їй взаємною любов’ю — ніколи в свята Божої Матері не бувають храми порожні. А якщо це так, значить є жива любов у нас по відношенню до Цариці Небесної. І якщо ми, грішні, негідні і упалі, маємо цю любов, то тим більше має до нас любов Божа Матір!
Скількома чудотворними іконами Вона наділила наш народ! Неодноразово Вона рятувала його від лих. Скільки разів наші благочестиві предки в годину лиха, піднімаючи чудотворні ікони, просили Божу Матір про допомогу і завжди були почуті!
І ми в цей день будемо почуті Божою Матір’ю. Аби тільки з живим серцем молилися, з щирою любов’ю.
Так, ми грішні, але ми Твої, Царице Небесна! І іншої Божої Матері нам не потрібно, крім Тебе. Тому що тисячоліттями рід християнський притікає до Цариці Небесної, і ніколи Божа Матір не полишала його.
<…>
Тож просімо Божу Матір, брати і сестри, в цей день, в день Її Різдва. Просімо не з холодним серцем, а з покаянним серцем, просімо здійняти нашу Батьківщину, припинити в ній будь-яку смуту, щоб вона сяяла благочестям. Тому що, брати і сестри, в духовному благополуччі нашої Вітчизни запорука майбутнього благополуччя нашого земного. З Богом завжди добре, і з Богом все твориться, а без Бога все руйнується.
Просимо Божу Матір, Наставницю нашу, скорботних Радість, Радість несподівану. Просимо Її щирим, покаянним серцем про помилування не тільки кожного з нас, не тільки наших дітей і онуків, але про помилування всієї Вітчизни нашої, всього роду християнського і заради його помилування — милості всьому світу. Амінь.
Цей запис також доступний на: Russian