«Богородична Пасха» — так у народі називають свято Успіння Пресвятої Владичиці Богородиці. Як неодноразово відзначав у своїх проповідях намісник Святогірської Лаври митрополит Святогірський Арсеній, це свято несе у собі не сум, а радість, тому що Божу Матір після короткочасного смертного сну була воскрешена Своїм Сином і Богом та взята Ним у вічність. «Не смерть сьогодні Богородиці, а перехід від смерті до життя. У спокій Божа Мати воскресла. І від цього у нас радість і втіха: адже тепер Вона в спокої перебуває, та, перебуваючи в цьому спокої, безтурботності, простягає над кожним з нас покров Своєї Материнської любові», — каже владика Арсеній.
Для Лаври це свято протягом століть було і залишається престольним, адже з давніх-давен головний храм Святогірської обителі — Успенський. Першим зі святогірських храмів, про який збереглися відомості, був Успенський печерний храм, вирубаний ченцями в надрах крейдяної скелі, — він не зберігся. Потім, у XVIII ст., на честь Успіння Богородиці було освячено перший кам’яний наземний храм. У ХІХ ст. його змінив нинішній Свято-Успенський собор Лаври.
Як і протягом минулих століть, так і цього року 27 та 28 серпня в обителі на Сіверському Дінці відбулися особливі урочистості престольного дня.
Розпочалися святкові богослужіння опівдні 27 серпня 9-м часом і малою вечірньою з акафістом Успіння Божої Матері. Акафіст виконали нарозспів антифонно два братські хори Лаври.
Далі, о 16:00, братією обителі соборно було відслужено всенічне бдіння. При цьому літія, згідно зі святогірською традицією, звершувалася «на ходу» навколо Успенського собору*. Попереду йшли півчі з канонархом, за ними — свічконосець, далі — диякона з кадилами. Слідом за ними ієромонахи несли храмову ікону Успіння Богородиці, потім йшли священнослужителі і, за ними, народ.
Після читання Євангелія братія і прочани прикладалися до плащаниці Божої Матері, та кожен був помазаний святим єлеєм й отримав освячений літійний хліб. Квіти для прикрашення плащаниці були придбані завдяки пожертвам люблячих Царицю Небесну і Святогірську Лавру вірян, які відгукнулися на оголошення, розміщене на лаврських сторінках у соцмережах та акаунтах у месенджерах.
Сам святковий день розпочався у Святогірській Лаврі о 6:00 читанням ранкових молитов. Потім було відслужено полуношницю, після чого священнослужителі обителі соборно відправили водосвятний молебень.
Після прочитання 3-го і 6-го часів в Успенському соборі розпочалася святкова Божественна літургія. Богослужіння звершили соборно братія Лаври у священному сані. Піснеспіви виконували два братські хори під керівництвом архімандрита Арсенія (Ванюшина) та архімандрита Рафаїла (Попова).
У цей день до Причастя Святих Христових Таїн підійшли усі насельники монастиря та сестри лаврських скитів.
Після Літургії відбулася хресна хода навколо головного храму Лаври. Повернувшись до собору, братія та прочани заспівали молитву «Царице моя Преблагая», після чого було многоліття.
Завершився святковий день чином Панагії та спільною трапезою.
* Літії як молитовні ходи відбувалися ще у древній Церкві. Вони були поширені в Єрусалимі, Константинополі. Саме слово «літія́» походить від грецького λιτή («старанне моління»). Спочатку цим словом називали взагалі молитви, потім прохання, що проголошувалися під час процесій, а потім самі молитовні процесії.
Фотоальбом на 
Цей запис також доступний на: Russian
Ukrainian
Русский