Щорічно три дні напередодні великого свята Покрову Пресвятої Богородиці насельники Свято-Успенської Святогірської Лаври проводять у сугубій підготовці.
Уся братія монастиря тримає строгий піст. Крім того, у кожен з трьох днів братія обителі в священному сані соборно служить молебень з акафістом Божій Матері.
І ось 11 жовтня 2025 р., після закінчення ранкових молитов і полуношниці, був відслужений молебень з акафістом Успінню Богородиці. Він відкрив собою період підготовки.
Завтра ввечорі, згідно з традицією, перед чудотворною іконою Цариці Небесної «Святогірська» буде звершено пара́клис — особливий молебний спів Божій Матері з каноном і акафістом на розспів. А напередодні свята, в понеділок, під час малої вечірні буде прочитано акафіст Пресвятій Владичиці Богородиці «Всечесній Ігумёні чернечих обителей». Молебний спів буде підноситися перед іконою Цариці Небесної «Ігуменя Святих Гір»*. Акафіст же Покрову Пречистої буде прочитано вранці у день свята.
На свято вся братія Лаври причаститься Святих Христових Таїн.
Така підготовка до Покрову Пресвятої Богородиці стала доброю традицією з часів відновлення чернечого життя на території Святих Гір у 1990-ті рр. До участі в ній закликаються і паломники обителі.
Сенс цієї підготовки митрополит Святогірський Арсеній в одній зі своїх проповідей пояснив так: «Цим малим подвигом ми готуємо себе до участі в найбільшому таїнстві Церкви — до прийняття Святих Христових Таїн. Ми причащаємося у свято Цариці Небесної, щоб через це Божій Матері догодити, бути ближче до Неї, щоб випрохати у Її люблячого материнського серця прощення та молитовне заступництво за нас, грішних».
Нагадаємо, що Покров Пресвятої Богородиці — одне з престольних свят Святогірської Лаври, оскільки на честь нього освячена лаврська надбрамна церква.
* Основою для цього іконописного образу стала подія з житія преподобного Германа, архімандрита Святогірського (†1890). Коли святого Германа тільки поставили настоятелем обителі, він впав у смуток.
У монастирі тоді подвизалися сотні ченців, щодня обитель відвідувало до трьох тисяч паломників, яких треба було покоїти і годувати, сповідувати, вислуховувати їхні духовні потреби, даючи поради… У свята сюди з’їжджалося так багато паломників, що лише причасників було по 15–20 тисяч осіб. А ще крім цього — величезне монастирське господарство.
Отець Герман вважав, що йому буде не під силу впоратися з усіма своїми новими обов’язками, та задумав відмовитися від ігуменства.
І ось одного разу йому уві сні явилася Богородиця у супроводі святителя Миколая Чудотворця та святителя Германа, патріарха Константинопольського, — його небесного покровителя. Цариця Небесна, показуючи настоятелю невелику тростину, що була у Неї в руках, сказала: «Що сумуєш? Не ти керуватимеш обителлю, а Я: ти в руках Моїх будеш як ця тростина!».
З того часу у Святогірській обителі Пресвяту Богородицю шанують своєю Ігуменею. Крім написання ікони, також на згадку про цю подію на монастирській площі встановлено пам’ятник Божій Матері «Ігуменя Святих Гір» (2004 р.).
Цей запис також доступний на: Russian
Ukrainian
Русский